Курси для абсолютних початківцівФранцузькі слова

*Салют!* Ласкаво просимо на базовий курс французької мови! Почнемо з деяких корисних виразів, таких як привітання або подяка. "Bonjour" Це найпоширеніше привітання у французькій мові. Зазвичай його використовують при денному світлі. Коли стемніє, подумайте про те, щоб перейти на добрий *вечір* - "Bonsoir". "Salut" це неформальне французьке привітання, яке ви можете використовувати з родиною та друзями, але не з начальником чи вчителем. Воно підходить як для привітання, так і для прощання. А ще є "coucou", супер невимушене привітання, яке ви почуєте всюди у Франції!

*Стать* У французькій мові всі іменники або *чоловічого* або *жіночого* роду. У невизначених формах чоловічі іменники використовують "un", а жіночі іменники використовують "une". Також, чи чули ви коли-небудь французьку фразу "ça va ?" ("Comment ça va ?" у повній формі). Це їх спосіб сказати 'Як справи?' і ви почуєте це багато разів на день у Франції. Коли хтось вітає вас з "ça va ?", відповідайте гладко "ça va, et toi ?" ('У мене все добре, а у тебе?'). Це неформальний обмін, який використовується у повсякденних взаємодіях.

*Дієслово бути* У французькій мові, ви можете представитися, використовуючи дієслово *бути*, наприклад так: "Je suis Anna." - Я Анна. Тепер подивіться на теперішній час дієслова *бути* "être": "je suis" "tu es" "il est" "elle est" "on est" "nous sommes" "vous êtes" "ils sont" "elles sont" "C'est beau !" Використовуйте "c'est", коли хочете сказати 'це є' або 'от є' французькою. Воно складається з "ce", що означає 'це' або 'воно', і "est", що є 'бути' у третій особі. Наприклад, "C'est formidable!" означає 'Це чудово'!

*Визначні артиклі* У англійській мові єдиний визначний артикль - це the, тоді як у французькій їх три: "la, le" та "les." *Зверніть увагу, 'le' та 'la' змінюються на ' l' ' перед іменником, що починається на голосний або на h (в французькій мові h не вимовляється).* Наприклад: l'homme (le + homme) означає 'чоловік'. Використовуйте "la" для жіночих іменників, "le" для чоловічих іменників, та "les" для множинних форм.

*Давайте відрекомендуємося!* Ми вивчимо кілька простих фраз, щоб розповісти про себе. Як тебе звати? Звідки ти родом? Якою мовою ви розмовляєте?

*Дієслова* Англійські дієслова змінюються не так часто. Наприклад, ми говоримо *я біжу, ти біжиш, він біжить* і так далі. Однак французькі дієслова змінюються *залежно від того, про кого ми говоримо.* Але не хвилюйтеся! Хороша новина полягає в тому, що вимова для першої, другої та третьої особи однини зазвичай однакова. Принаймні, у випадку зі звичайними дієсловами. Давайте розглянемо дієслово *to speak* - "parler" у перших трьох особах однини. Всі вони вимовляються однаково, хоча пишуться по-різному: "je parle" "tu parles" "il/elle parle" Легко, правда? Давайте потренуємося!

*Adjectives* У французькій мові, прикметники можуть *змінюватися в залежності від роду та числа іменника, який вони описують.* При описі *жіночих іменників*, зазвичай додають *-e* в кінці прикметника. Наприклад: "Gabriel est espagnol." Gabriel is Spanish. "Sarah est espagnole." Sarah is Spanish. Однак деякі прикметники не слідують цьому правилу і замість цього повністю змінюються. Наприклад, прикметник 'beautiful' має чоловічу форму, яка може бути 'beau' або 'bel' (якщо розташована перед іменником, що починається з голосного), а його жіноча форма - "belle".

*Множинні форми дієслова ´parler´* Подібно до англійської, *французькі іменники змінюються, коли вони стають множинними.* Існує кілька способів утворення множинних іменників, залежно від залучених слів. Найпростіший спосіб - додати * -s *, так само як в англійській. Неозначений артикль - це "des" і означений артикль - це "les". Приклад: "un croissant - des croissants" Тепер повернемося до дієслів! Давайте навчимося відмінювати дієслово "parler" у множині: "Nous parlons" "Vous parlez" "Ils / Elles parlent"

*Розкажіть нам, що вам подобається* "Aimer" - це французький *правильний дієслово*, що означає *подобатися* або *кохати.* "j’aime" "tu aimes" "il/elle aime" "nous aimons" "vous aimez" "ils/elles aiment" У французькій, використання "aimer" само по собі означає *кохати.* Якщо ви хочете сказати, що вам подобається хтось, ви додаєте слова, як "bien" або "beaucoup" до "aimer." Наприклад: "J'aime bien ce film." означає 'Мені подобається цей фільм.'

*Мати & йти* Більшість французьких дієслів змінюються дуже передбачувано; це правильні дієслова. Однак деякі дієслова просто роблять своє і не слідують типовим шаблонам. *Хорошим прикладом є дієслова 'бути' та 'йти'.* Давайте розглянемо їх у однині. МАТИ: "AVOIR" "j'ai" "tu as" "il / elle a" ЙТИ: "ALLER" "je vais" "tu vas" "il / elle va"

*Вживання двох дієслів в одному реченні* У французькій мові ви можете використовувати два дієслова в одному реченні, як і в англійській. Лише одне з них відмінюється, а інше залишається у формі інфінітива. Так, наприклад, якщо ви хочете сказати *, що я люблю бігати,* лише дієслово "aimer"(to like) буде сполучено: "J’aime courir."

*Ви живете у Франції?* Коли ми говоримо про місце, де ви живете, у французькій мові ми зазвичай використовуємо прийменник "à" для міст і "en" для країн: "J'habite à Paris." (I live in Paris.) "J'habite en France." (Я живу у Франції). Однак є деякі країни, для яких ми використовуємо прийменник "au", якщо назва країни чоловічого роду. Наприклад, "au Maroc" для Марокко, "au Mexique" для Мексики або "au Portugal" для Португалії.

*Моя сім'я* У французькій мові, присвійні займенники функціонують інакше, ніж в англійській. *Вони змінюються в залежності від роду слова, яке йде за ними.* Наприклад, слово 'мій' буде відрізнятися в залежності від того, чи ви звертаєтесь до вашої матері (жіночий рід) або до вашого батька (чоловічий рід). Давайте подивимося ближче: "mon père" - мій батько "ma mère" - моя мати "ton frère" - твій брат "ta sœur" - твоя сестра "son fils" - його / її син "sa fille" - його / ѐї дочка

*Додатковий -s* Якщо ви говорите про іменник у множині, додайте *-s* до прикметника. "La femme est contente." Жінка щаслива. "Les femmes sont contentes." Жінки щасливі. Навіть присвійні іменники змінюються у множині! "mes frères" - мої брати "tes sœurs" - ваші сестри "ses parents" - його / її батьки

*Французьке 'de'* "De" у французькій має різні значення. Ви можете використовувати його, коли: - ви хочете сказати, що *щось належить комусь:* "le chat de Paul" - кіт Поля - він також дозволяє вам сказати *'з'* - "une tasse de café" - чашка кави - він також може бути перекладений як *'з'*, коли ви хочете сказати, звідки ви. - "Je suis de Paris." - Я з Парижу.

*Numbers* Давайте вивчимо перші десять чисел французькою. "un" - один "deux" - два "trois" - три "quatre" - чотири "cinq" - п'ять "six" - шість "sept" - сім "huit" - вісім "neuf" - дев'ять "dix" - десять Як ви можете бачити, слово для *number one* є *the same as the indefinite article.* Воно також змінюється в залежності від статі, так само як і неозначений артикль: у чоловічому роді це *'un'* - "un chien" (один собака), тоді як у жіночому воно змінюється на *'une'* . "une pomme" (одна яблуко)

*Talk about things you do* Це час навчитися говорити про речі, які ви робите, наприклад, про вашу роботу або просто про ваші плани на сьогоднішній вечір. Пам'ятайте, у французькій мові, "à" та "le" ніколи не використовуються разом. Замість цього, вони об'єднуються в "au". Наприклад: "Tu vas au restaurant." ( 'au' є комбінацією 'à', що означає 'в', та 'le' як визначений артикль.)

*Форми множини дієслів to have та to go* Давайте навчимося відмінювати дієслова *to have* та *to go* у множині: TO HAVE - "AVOIR": "nous avons" "vous avez" "ils/elles ont" TO GO - "ALLER": "nous allons" "vous allez" "ils/elles vont" Почнемо тренуватися!

*Французська негація* Щоб сформувати речення з французською негацією, *базова структура* виглядає наступним чином: *ne + дієслово + pas.* "J’aime apprendre le français." - Мені подобається вчити французьку. "Je n’aime pas apprendre le français." - Мені не подобається вчити французьку. Негація може змінювати артиклі. Визначні артиклі, як "le, la, l'," або "les" залишаються незмінними після негації. Однак, при використанні невизначених артиклів, таких як "un, une," та "des," вони перетворюються на "de" або "d’" після французької негації. "J'ai un chien." - У мене є собака. "Je n'ai pas de chien." - У мене немає собаки. Зверніть увагу, що *ne скорочується до n’ перед голосним.*